Сутковецькі легенди, топоніміка села

Чому “Сутківці”?

За переказами, назва села Сутківці походить від місцевого діалекту “сутки”, що означає вузьку стежину, прохід, коридор між горбами, горами. Давня легенда розповідає, що ішов чоловік полями, оглядаючи місцевість. Зайшов у затишну місцину. Зійшов у долину поміж горбами, озирнувся. Начебто сутінки опустились від горбів, струмують чисті джерельні потічки поміж ними.

– Темно, сутінки спустились на землю, течуть по долині рівці-струмочки, – сказав чоловік сам до себе.

Подумавши, ще раз оглянувся і мовив знову:

– Як би назвати таку місцину?.. Сутки, сутки і рівці по долині течуть.

А ще раз оглянувшись, подумавши трохи, склавши частини двох слів докупи говорить:

– Сутки й рівці, отож хай і зветься це місце “Сутківці”!

Саме ж село виникло у вузькій улоговині серед вапнякових скель, що дало змогу населенню, ще з давніх часів перетворити його на неприступну фортецю на Південно-Західній частині Поділля. Назва села не змінювалася з часів його заснування.

Легенди про Сутковецький замок

Є багато легенд й про Сутковецький замок. 

1) Говорять, що на замчищі нагорі біля башт у великі релігійні свята можна побачити людей, одягнених у біле: в білих опанчах та кожухах. Особливо часто їх начебто бачать на Великдень. Тоді навіть можна почути під землею дзвони, якщо прикласти вухо до землі. Говорять також, що ці видіння дано побачити лише щасливій та чистій душею людині.

2) У деяких джерелах згадується, що у Тадея Грабянки, який став власником Сутковець наприкінці XVII століття, гостював Джузеппе Бальзамо (граф Каліостро). На прохання Грабянки він розробив для майбутніх українських масонських лож ритуал «Непереможного Скіфського сонця» http://uk.wikipedia.org/wiki

Походження назв окремих кутків села (топоніміка)

Сутківці мають давню історію (детальніше читайте у розділі “Історія Сутковець”). Вперше село згадується в історичних документах початку ХV ст. Село поділяється на окремі частинки. Кожна має свою назву.

Карта села Сутківці. Розробник – Дичаківський В. Г.

Безодня. Незаселена територія села, яка знаходиться між Сутківцями і Ярмолинцями. Слово «безодня» можна пояснити як «безлюдне, пропаще місце», від нього і пішла назва дільниці.

Березина. Зі спогадів старожилів на цій території був розташований прекрасний березовий гай, який з часом було вирубано. А від слова “береза” (первісне значення його “біла”, “світла”) й пішла назва.

Габінети. Походження цієї назви невідоме й досі. Але дехто вважає, що назва походить від слова «кабінет», бо територія, на якій розташована ця ділянка, відбувається фонетична діалектизація

Гичинці. Ця місцевість нерівна. Коли по цій дорозі проїжджали возами, запряженими волами чи кіньми, то вози “гицались”, тобто підкидались вгору. Від цього і назва “Гичинці”.

Забрід. На цій території колись був брід (слово “брід” означає мілке місце водойми, зручне для переходу), а територію, яка була за бродом назвали “Забрід”.

Замогила. Після льодовикового періоду почалося танення льоду. Саме тоді вода, ішовши великим потоком, утворила пагорб, розширивши низовину навколо нього. Цей пагорб почали називати “могилою”, а територію навколо пагорба “Замогилою”.

Застав. Назва частини села пішла від того, що вона була розташована за ставом.
Жолуби. Назва походить від самої форми місцевості (вона схожа на “жолуб” – корито, з якого їсть худоба).

Козаччина. На цій території жив загін козаків  Б. Хмельницького, який охороняв Сутковецький замок. Від слова «козак» (давнє запозичення з тюркських мов, що означає «вільна, незалежна людина; шукач пригод; бродяга) пішла назва дільниці.

Королівка. Назва дільниці «Королівка» пішла від слова «король», тобто «багата людина». На цій території жили переважно заможні селяни. За легендою, на цій території проживав багатий чоловік – Король Івка.

Підмети. Територія розміщена на підвищенні. При поривах вітру, земля ніби була підметена. Звідси і назва “Підмети”.

П’ятирічка. Походить від назви колгоспу “Друга п’ятирічка”, який діяв саме на території цієї частини села.

Хутора. До 1907-1909 рр. людям було заборонено відселтися за межі певної території. Проте у 1909 р. за наказом Столипіна було дозволено будувати будинки за межами центру села. Саме такі відселення стали називати «хуторами» (саме слово означаї «окраїна»). Заселялися на «хутора» переважно заможні люди. Назва ця збереглася і до нашого часу. Через цю територію протікає річка, яка ділить її на І хутора і ІІ Хутора.

Походження назв криниць

На північний захід від села, на відстані 2-3 км, в пониззі рельєфу, знаходяться джерела з чистою, цілющою водою. Односельці їх називають “Біла криниця” і “Попова криниця”. Тут вода має ряд цінних властивостей: добра на смак, прозора, без стороннього запаху, м’яка, довго зберігає джерельну свіжість та прохолоду. Від чого ж походять їх назви?

Біла криниця. Назва походить від рельєфу місцевості, де вона розташована: на білому камінні. Вода прокладає собі шлях серед уламків вапняних порід сірувато-білого кольору.

Попова криниця. Походження цієї назви має давню історію. В давні часи усі землі належали панам. Територія ж, на якій б’є  джерело, належало попові. Тому криницю стали називати “Поповою”. Криниця зберегла свою назву й донині.

Походження назв полів

В Сутківцях не тільки ставки мають назву, а й поля. Адже для зручності кожному полю раніше давали назву. Не було карт, компасів, а люди мали орієнтуватися, на яке поле йти на роботу. Назви давні. Більшість з них походять від назви рельєфу місцевості.

Кут. Поле знаходиться в куті: з однієї сторони ліс, а з другої – став і кордон з іншими селами.

Штани. Свою назву це поле має від форми, схожої на штани.

Поле Героя. Коли в’їжджати в село, то на самому його початку розміщене Поле Героя, яке має свою історію. Після закінчення Другої Світової війни четверо жителів нашого району були удостоєні звання Героя Радянського Союзу: Баранов, П’явчик, Рисюк, Хоптяр. Районна Рада прийняла рішення назвати одне з полів полем героя Радянського Союзу ім.. Хоптяра.

Походження назв горбів

Щовб. На місцевому діалекті «Щовб» – це горб.

Опуст. Горб, який постійно «опускається», сунеться на проїжджу частину дороги на Лисівку.

Походження назв річок і ставків

Річка Ушиця. На території села Сутківці протікає річка Ушиця. Назва річки походить від старослов’янського «ошую» – ліворуч, адже ця річка – ліва притока Дністра.

Ставки. Окрім річки, в селі є три ставки: «Хуторянський»,  «Гичинецький», «Королівський». Назва кожного з них пішла від дільниці, на якій розташований ставок.