Бібліотек@ – сучасна, креативна, твоя!

Саме під таким девізом Української бібліотечної асоціації 30 вересня святкували Всеукраїнський день бібліотек у Сутковецькій сільській бібліотеці.

У першій половині дня бібліотеку відвідали юні читачі – учні 3-7 класів з класоводом Тетяною Матейко та шкільним бібліотекарем Русланою Швець.

Після короткого ознайомлення з історією виникнення бібліотек, діти переглянули мультфільму про Гутенберга та книгодрукування, взяли участь у вікторині, відгадували загадки. На завершення – поласували пряниками та цукерками за  “солодким” столом.

До Всеукраїнського дня бібліотек було підготовлено відеоролик “Громада села Сутківці – українським бібліотекам”

Героям слава вічна: листи, які ти вже не прочитаєш…

   Минуло 40 днів, як не стало Романа Лабаня – молодого сутківчанина, який трагічно загинув 17 лютого 2015 року у бою під Дебальцево. Немає слів, щоб висловити ту скорботу та біль, які назавжди залишились у серцях односельчан. Про Романа, як добру людину, прекрасного, люблячого сина, вірного друга, який завжди протягне руку допомоги, свідчать листи його друзів та знайомих у соціальних мережах:

“Я досі не вірю, що ти не з нами. Я до останнього моменту не вірив, що ти загинув. В ніч твоєї смерті я не міг заснути, моя кицька не давала мені спати: бігала до мене, ласкалася! Лише коли мені зранку сказали, що тебе нема, я зрозумів, чому я не спав. Коли я з нашими друзями прийшов попрощатись з тобою, я не зміг стримати сльози перед тобою, Я ЗАПЛАКАВ. Я довго вдивлявся в твоє обличчя і плекав себе надією, що то не ти, але мої надії не справдились. Ти завжди був надійним і вірним другом, завжди веселим . Ти ніколи ні на кого не ображався. Я пам’ятаю останні наші розмови по телефону: ти казав, що приїдеш додому десь з 3 по 6 березня, ми мали усі зібратись і покуражити, піти до дівчат, а потім мали разом їхати в Калинівку, щоб я пішов на контракт і ми разом служили… Але не тут-то було, БРАТІШКА – ти загинув. І з ким я тепер маю служити? Хто буде мене підтримувати? Хто буде мені підказувати? А ти ж йшов служити, воювати і казав: “А ХТО, ЯК НЕ Я? ТІ АЛКАШІ І НАРКОМАНИ?” Я ТЕБЕ ПІДТРИМУВАВ ПОВСЯКЧАС. І підтримував твою віру в Батьківщину. Ти справжній ПАТРІОТ. Ти вірний син, друг, брат для усіх нас… Сьогодні, коли тебе ховали я йшов попереду і ніс образ Святого Гавриїла, я чув, як сильно плаче твоя мама, але я стримував сльози перед людьми, які проводжали тебе в останню путь, усі ці люди пам’ятають тебе як доброго, веселого, доброзичливого пацана. Ти був підтримкою для мами, батька, рідних, друзів, сестер і братів, але тепер тебе не стало. Для нас це важка втрата. Я і досі бачу твій образ перед очима, я і досі плачу, згадуючи : ,, КУВИРОК І КРИК ЯГУАР,,,  Я 2 дні стримував сльози, щоб не було істерики, а сьогодні на поминках у мене почалась істерика, я почав плакати за столом, потім вийшов і плакав на лавочці біля школи. Потім вийшли твої батьки і почали розмовляти із пацанами, які служили разом з тобою в одній частині. Я вислухав їх і трішки заспокоївся, але коли я приїхав додому, ми з Бодькою, Вадімом і Валіком сіли тебе пом’янути. Я ПОЧАВ ПЛАКАТИ. Пізніше ми почали розходитись, і я пішов до Вацика додому, потримав його доньку в руках і мені легше стало. Але я, братішка, завжди мріяв, що понесу тобі гільце на весілля, що буду тобі старшим дружбою, що я буду хресним твоїй дитині………………. Ти завжди будеш у наших серцях. Я обіцяю, що буду приходити до тебе на могилу і розповідати про своє життя, я буду допомагати твоїм батькам, я ніколи не ображу твоїх рідних і знайомих. Якщо у мене народиться син, я його назву в твою честь – Ромою. Нехай тобі земля буде пухом!!! БРАТ, Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!!!”

Олексій Підкоморний

“Ось вже 40 днів, як тебе немає з нами…((( Пам’ятаю, як на Новий рік, ми всі сиділи з тобою в барі і ти казав, що під 8 березня прийдеш, що будемо разом святкувати, хто ж знав, що то був останній раз, коли ти був з нами… Не вистачає тебе зараз в нашій компанії, не вистачає твоїх жартів, не вистачає твоїх порад… Ми завжди тебе згадуємо і кожного разу не можемо стримати сліз… Ніколи тебе не забудемо, адже ти назавжди в наших серцях… Рабий, Рабчик, Ромка, вічна тобі пам’ять…(((“

Вікторія Гудзь

Відео створене друзями Романа Лабаня

Сутківці приймали гостей з ТРК “Поділля-центр”