Ремонт у бібліотеці – турбота про читачів

Іванна Білик, завідуюча бібліотекою-філіалом с. Сутківці

Затишок і естетичне оформлення приміщення книгозбірні відіграють чималу роль у формуванні  позитивного враження відвідувача про цю  бібліотеку. Але дуже часто сільська бібліотека зі старими (ще залізними) стелажами,  вікнами, через які так і лізуть мухи і на яких від щілин рухаються фіранки, і ще багато того, що залишилось ще від радянської влади, відлякує сучасного читача. І хоч як би старався той працівник бібліотеки надати привабливого вигляду своїй книгозбірні самостійно, за власні кошти (як найчастіше й поступають наші колеги) – все рівно  неможливо зробити усе самому, не маючи жодної фінансової підтримки зі сторони місцевої влади. А влада каже, що витрати на ремонт у наш час не передбачені. Отже, потрібно знаходити інші, альтернативні шляхи для залучення коштів на ремонт та облаштування приміщення своєї книгозбірні.

Саме історією про вдале залучення коштів для своєї книгозбірні я й поділюсь сьогодні з Вами.

Коли я півтори роки тому прийшла працювати в сільську бібліотеку, мені дісталось непогане приміщення: з хорошим абонементом, читальним залом та кімнатою юного читача з двома комп’ютерами та вільним доступом до Інтернету. Ремонт тут було зроблено у 2011 році за кошти сільської ради: побілено стіни, придбано нове килимове покриття та фіранки на вікна, а також робочі місця для комп’ютерів: 2 столи і 2 стільці. Зовні здавалось – непогано, але…  Невдовзі стало зрозуміло, що вікна, які були встановлені тут ще у 60-х роках минулого століття – не такі вже й добрі, як здавалось, вхідні двері вже «на ладан дихають», а у читальній залі постійно осипається стара штукатрука зі стелі.

З цим потрібно було щось робити. Виникло питання: де взяти кошти на ремонт? Як знайти вихід?

Звернулась до сільської ради. Отримала відповідь: «Грошей немає, але! Звертайся до місцевого інвестора, може чимось допоможуть». Довго не думаючи, написала офіційного листа. Чекала відповіді кілька місяців – нічого.

На цьому не зупинилась. Вже не раз була свідком того, як відомий нардеп Олександр Володимирович Герега допомагав іншим установам свого виборчого округу у облаштуванні їх приміщень, тому вирішила теж попросити у нього. Писала офіційні листи до районного осередку громадської організації “За конкретні справи”, на офіційну електронну адресу Гереги у Верховні Раді.

І ось нарешті результат! Наприкінці серпня 2014 року до мене завітали працівники політичної команди депутата, зробили заміри вікон, дверей, виміряли площу читального залу. Вже буквально через тиждень я отримала:  50 м²  пластикової вагонки для стелі, 10 банок фарби для підлоги, 7 мішків шпаклівки!

Нарешті відповіли на мій запит й місцеві інвестори – “Аграрна компанія – 2004”.  Правда,  дали не те, що я просила, але до Дня села подарували бібліотеці набір книжок. А вже у 2015 році ці ж таки інвестори допомогли бібліотеці у проведенні публічної дискусії “Сільська бібліотека – платформа регіонального туризму”: виділили 500 гривень для виготовлення рекламної продукції та проведення заходу! Та й місцеві підприємці не відмовили – «скинулись» і додали ще 200 гривень.

А буквально тиждень тому нам привезли і встановили усі 6 вікон і вхідні двері, які для нашої книгозбірні подарував Олександр Володимирович Герега! Залишилось закінчити ремонт –  і в нашій бібліотеці буде ще тепліше і затишніше!

З усього зробила висновок, що якщо не будеш стукати – ніхто не відчинить. Тому, колеги! Не бійтесь просити фінансової допомоги у тих, хто її може надати, адже цим Ви зробите добро не тільки собі, а й у першу чергу – своїм читачам!