Книгу пам’яті Героя АТО Романа Лабаня презентували у Сутківцях

Сьогодні стала доступною електронна версія книги пам’яті Героя АТО Романа Лабаня “Мамо, не плач, я повернусь”, яку 11 травня презентували у Сутковецькій сільській бібліотеці Ярмолинецького р-ну Хмельницької області. Книга видана як данина пам’яті сутківчанину Роману Лабаню, що героїчно загинув у антитерористичній операції 17 лютого 2015 року у бою під Дебальцево, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

В основу видання покладено науково-дослідницьку роботу Малої Академії наук «Герої не вмирають» учня 11 класу Левицького Сергія (керівник – учитель історії Ольга Шматлай). Книга розповідає про життєвий шлях Романа Лабаня, його дитинство, юні роки, мрію стати офіцером та шлях до мети, а також містить спогади вчителів, сповіді друзів Романа, для яких його загибель стала важким ударом. Особливу увагу приділено окремому розділу під назвою “Шлях у вічність: Герой у творчості земляків”. Тут зібрано вірші, пісні, оповідання, твори, статті – усе, що було написано про Романа за 2 роки з часу його загибелі.

На презентацію книги пам’яті прийшли батьки, родина, вчителі, друзі Героя, представники влади, а також інші небайдужі до долі загиблого люди.

“ Не часто, але буває так, коли доля людини і країни переплітається. Коли людині за державу приходиться віддавати найцінніше – своє життя. Тоді людина стає Героєм. Така доля і в нашого земляка, старшого лейтенанта Романа Лабаня. Рома став безсмертним. Він завжди буде жити у нашій пам’яті, нашому серці і нашій душі. Він  прийшов до нас на сторінках оцієї книги, яку ми сьогодні презентуємо. Хочеться висловити слова вдячності батькам, усій родині за сина Героя…“  –  каже Сутковецький сільський голова Олександр Білик. – “Від імені усієї громади с. Сутківці висловлюю глибоку вдячність керівництву групи компаній «VITAGRO» за фінансову допомогу у виданні цієї книги.”

Зі словами вдячності батькам Героя виступив Валерій Сліпчук – заступник генерального директора групи компаній “VITAGRO” по зв’язках з громадськістю. Він зауважив, що ця книга – найменше, що компанія могла зробити для батьків Романа, саме тому ініціативу  було підтримано беззаперечно.

З глибоким болем та словами співчуття звернулись до батьків Романа ті, чиї роботи увійшли до книги: вчителі місцевої школи Ольга Шмалай, Людмила Смаровидло, Валентина Олійник, Ольга Касприк, поети Жанна Олійник та Микола Швець з Ярмолинець, Лариса Коваль з Правдівки.

“Якби можна було повернути життя людини слізьми –  Роман точно був би живим. Але не можна… Я звертаюся до усіх сутківчан: можливо, для когось Рома – це далекий спогад, але це наша дитина. Не оминайте його могилки, ставте свічку за нього в церквах, бережіть пам’ять, а він  обов’язково буде оберігати наше життя на цьому світі…” –  сказала у своєму виступі вчитель української мови та літератури Людмила Смаровидло.

Слова співчуття батькам висловили голова Ярмолинецької районної ради Лаврентій Копицяк, начальник відділу культури Ярмолинецької райдержадміністрації Євген Гжегожевський та начальник управління економічного розвитку РДА Ірина Драгомерецька.

Інсценізацію “Діалог матері з сином” виконали учні місцевої школи Артем Очкур та Іванна Семенюк, жіночий колектив Сутковецького будинку культури “Берегиня” виконав пісню “Солдатські матері”, а учень Солобковецької музичної школи Степан Стріхарчук розчулив присутніх піснею “Я ненавиджу війну”.

Після заходу усі присутні поклали квіти до могили Героя на місцевому кладовищі.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

Інформаційне забезпечення потреб сільської громади

28 липня до Сутковецької сільської бібліотеки завітали учасники обласного заходу з підвищення кваліфікації – бібліодня сільського бібліотекаря на тему “Інформаційне забезпечення потреб сільської громади”, який розпочався на базі Регіонального тренінгового центру Хмельницької  обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Островського, а продовжився вже у місцевій книгозбірні. Сільські колеги-бібліотекарі з усієї Хмельницької області на чолі з методистами: Тетяною Грудецькою (завідуюча відділу науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі),  Наталією Поліщук (завідуюча сектором соціологічних досліджень та розвитку РТЦ), Лілією Семенюк  (бібліотекар І-ї категорії читального залу гуманітарного профілю)   завітали з метою обміном досвіду.
Спочатку завідуюча бібліотекою-філіалом с. Сутківці Іванна Білик ознайомила присутніх із відділами книгозбірні та послугами, які надає користувачам. Знаний у нас на Хмельниччині професіонал бібліотечної справи розповіла про свої мрії і сподівання щодо перспектив розвитку громади та туризму.
Захід відкрила директор Ярмолинецької централізованої бібліотечної системи Марина Гриб. З виступу учасники дізнались про роботу бібліотечної системи в цілому та про вклад книгозбірень району у розвиток регіонального туризму.  Говорили про те, що бібліотекарі не повині сидіти на місці, а мають шукати нові послуги для створення комфортного середовища для жителів громади.
Більш детальніше розкрила тему «Сільська бібліотека – інформаційна платформа регіонального туризму» завідуюча бібліотекою-філіалом с. Сутківці. Починаючи з 2015 року бібліотека розпочала розвивати тему туризму у с. Сутківці, адже тут знаходиться перлина нашого району – Покровська церква-фортеця ХІV-ХVІІІ ст., яку мало хто з присутніх бачив. Також поділилась успіхами співпраці з місцевою владою та засобами масової інформації.

Після  навчань, отець Володимир провів чудову екскурсію у Свято-Покровську церкву-фортецю та руїни замку. Гості із захопленням відвідали підземелля та дах церкви, помилувались мальовничими краєвидами села. По завершенні екскурсії усі придбали сувеніри, а господиня подарувала поетичну збірку Миколи Коваля «Королева бібліотеки», що саме вийшла з друку, присвячена автором до  ювілею Іванни Білик. На  завершення завітали в зону відпочинку, смакувати сутковецьку юшку. Всі присутні, із переповненими емоціями та гарними враженнями, поїхали додому втілювати набуті ідеї в життя.

За матеріалами сайту Ярмолинецької ЦРБ:

http://biblioyar.at.ua/news/dilimosja_dosvidom/2016-07-29-516

Ремонт у бібліотеці – турбота про читачів

Іванна Білик, завідуюча бібліотекою-філіалом с. Сутківці

Затишок і естетичне оформлення приміщення книгозбірні відіграють чималу роль у формуванні  позитивного враження відвідувача про цю  бібліотеку. Але дуже часто сільська бібліотека зі старими (ще залізними) стелажами,  вікнами, через які так і лізуть мухи і на яких від щілин рухаються фіранки, і ще багато того, що залишилось ще від радянської влади, відлякує сучасного читача. І хоч як би старався той працівник бібліотеки надати привабливого вигляду своїй книгозбірні самостійно, за власні кошти (як найчастіше й поступають наші колеги) – все рівно  неможливо зробити усе самому, не маючи жодної фінансової підтримки зі сторони місцевої влади. А влада каже, що витрати на ремонт у наш час не передбачені. Отже, потрібно знаходити інші, альтернативні шляхи для залучення коштів на ремонт та облаштування приміщення своєї книгозбірні.

Саме історією про вдале залучення коштів для своєї книгозбірні я й поділюсь сьогодні з Вами.

Коли я півтори роки тому прийшла працювати в сільську бібліотеку, мені дісталось непогане приміщення: з хорошим абонементом, читальним залом та кімнатою юного читача з двома комп’ютерами та вільним доступом до Інтернету. Ремонт тут було зроблено у 2011 році за кошти сільської ради: побілено стіни, придбано нове килимове покриття та фіранки на вікна, а також робочі місця для комп’ютерів: 2 столи і 2 стільці. Зовні здавалось – непогано, але…  Невдовзі стало зрозуміло, що вікна, які були встановлені тут ще у 60-х роках минулого століття – не такі вже й добрі, як здавалось, вхідні двері вже «на ладан дихають», а у читальній залі постійно осипається стара штукатрука зі стелі.

З цим потрібно було щось робити. Виникло питання: де взяти кошти на ремонт? Як знайти вихід?

Звернулась до сільської ради. Отримала відповідь: «Грошей немає, але! Звертайся до місцевого інвестора, може чимось допоможуть». Довго не думаючи, написала офіційного листа. Чекала відповіді кілька місяців – нічого.

На цьому не зупинилась. Вже не раз була свідком того, як відомий нардеп Олександр Володимирович Герега допомагав іншим установам свого виборчого округу у облаштуванні їх приміщень, тому вирішила теж попросити у нього. Писала офіційні листи до районного осередку громадської організації “За конкретні справи”, на офіційну електронну адресу Гереги у Верховні Раді.

І ось нарешті результат! Наприкінці серпня 2014 року до мене завітали працівники політичної команди депутата, зробили заміри вікон, дверей, виміряли площу читального залу. Вже буквально через тиждень я отримала:  50 м²  пластикової вагонки для стелі, 10 банок фарби для підлоги, 7 мішків шпаклівки!

Нарешті відповіли на мій запит й місцеві інвестори – “Аграрна компанія – 2004”.  Правда,  дали не те, що я просила, але до Дня села подарували бібліотеці набір книжок. А вже у 2015 році ці ж таки інвестори допомогли бібліотеці у проведенні публічної дискусії “Сільська бібліотека – платформа регіонального туризму”: виділили 500 гривень для виготовлення рекламної продукції та проведення заходу! Та й місцеві підприємці не відмовили – «скинулись» і додали ще 200 гривень.

А буквально тиждень тому нам привезли і встановили усі 6 вікон і вхідні двері, які для нашої книгозбірні подарував Олександр Володимирович Герега! Залишилось закінчити ремонт –  і в нашій бібліотеці буде ще тепліше і затишніше!

З усього зробила висновок, що якщо не будеш стукати – ніхто не відчинить. Тому, колеги! Не бійтесь просити фінансової допомоги у тих, хто її може надати, адже цим Ви зробите добро не тільки собі, а й у першу чергу – своїм читачам!

 

Хмельницькі бібліотекарі – лідери піару!

 Хмельницькі бібліотекарі привезли із Києва перемогу! За результатами  Всеукраїнського конкурсу «Регіональні піар-офіси сучасних бібліотек» команда Хмельницького стала найкращим піар-офісом України. Оголошення результатів відбулося  2 липня у Києві під час підсумкового семінару для обміну досвідом за проектом регіональних піар-офісів сучасних бібліотек.

Тамара Козицька, керівник Хмельницького піар-офісу сучасних бібліотек, директор Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи: «Три весняних конкурсних місяці проекту бібліотеки-учасниці працювали над розробленим медіа планом.

Завданням було – регулярна співпраця з журналістами для висвітлення послуг та ініціатив сучасних бібліотек, які сприяють соціально-економічному розвитку громади, спрямовані на пост-конфліктне гуртування громад і налагодження суспільного діалогу, цільові послуги для внутрішньо переміщених осіб і постраждалих унаслідок конфлікту на Сході країни та інші.

Хочеться подякувати всім журналістам, які працювали разом з нами у проекті, а також професійній, технологічно грамотній команді бібліотекарів. Лише спільними зусиллями та злагодженою працею ми вибороли перемогу у сильних суперників, адже Закарпаття та Чернігівщина, які посіли 2 і 3 місце, вражали своєю креативністю та здобутками».

Аналіз висвітлень протягом проекту

В результаті трьохмісячної роботи, у всіх засобах масової інформації було 180 висвітлень про роботу шести бібліотек, які брали участь у проекті. Зокрема, про Сутковецьку сільську бібліотеку  було написано у 8 друкованих, у 34 он-лайн виданнях, знято 4 телесюжети та записано 4 радіопередачі.

Великим досягненням були висвітлення роботи бібліотек-учасниць у Всеукраїнських виданнях. Так, про веб-міст із м. Старобільськом Луганської обл. написала «Голос України», про публічну дискусію “Сільська бібліотека – платформа регіонального туризму”  – культурологічний тижневик “Слово просвіти”, а історію успіху користувачки бібліотеки с. Сутківці Валентини Олійник опубліковано у газеті “Рідне село – Україна”. Стаття «Ангели-охоронці для захистиків» потрапила на першу сторінку газети «Проскурів». Про інші цікаві заходи та їх висвітлення можна дізнатися на медіа-блозі піар-офісу.

Дізнавшись про нові послуги та можливості, до бібліотек за цей період додатково записалися 450 людей, з’явилися нові аудиторії користувачів та партнерів. Налагоджене щире спілкування та співпраця із колегами із Старобільська та Новопскова Луганської обл., а також Слов’янська Донецької обл., Закарпаття та Одещини.

Під час зустрічі у Києві домовитися про спільні плани, обговорити професійні проблеми та перспективи подальшої роботи змогли керівники та співробітники таких регіональних бібліотечних піар-офісів, як: Хмельницький, Закарпатський, Чернігівський, Одеський, Білоцерківський, Лубенський (Полтавська обл.), Львівський, Слов’янський, Запорізький, Волинський, Житомирський, Дніпропетровський та піар-офіс дитячих бібліотек Харківщини.

Віталій Чумак, координатор відділу адвокації і комунікації Програми «Бібліоміст»: «Ми зібралися у Києві на 2 дні, щоб поділитися своїми знаннями, здобутками, набутим досвідом. За півтора року піар-офіси бібліотек зробили близько 2,5 тисячі новинних приводів у ЗМІ.

Зараз ми живемо у досить складний час. Повернувшись нещодавно зі Сходу, поспілкувавшись з хлопцями у військовій формі, почув від них такі слова: «Ніхто крім нас». Так от, мабуть ніхто, крім вас, бібліотекарів, не буде займатися бібліотечним піаром. Бібліоміст хоче передати вам цю естафету, щоб приводами поговорити про бібліотеку була не лише якась оптимізація, а сюжети у ЗМІ про справжню сучасну бібліотеку, якою вона є зараз».

Михайлина Скорик, медіа-тренер, головний редактор podrobnosti.ua, телеканал «Інтер», практикуючий журналіст, звернулася до бібліотечних піарників: «Зараз є дуже багато позитивних тенденцій та нових можливостей, які відкриваються перед бібліотеками. Я впевнена, що піар-офіси мають сприяти двом речам: по-перше, зробити так, щоб люди дізналися про всі можливості і потенціал сучасних бібліотек і до вас ходили. По-друге: ми всі розуміємо, що навички до читання не зникали, бо це є основа нашого суспільства і чим більше буде освічених людей, тим більш впевненою буде перспектива України, як держави. Це під силу нашим сучасним бібліотекам».

Бібліотечні піарники

Хмельницький піар-офіс

Озброєні новими знаннями, окрилені перемогою, бібліотекарі не збираються зупинятися на досягнутому, а планують і надалі розширювати свою діяльність, ділитися досвідом з колегами.

Людмила Гуменюк, координатор проекту «Регіональні піар-офіси сучасних бібліотек», директор ГО «Центр медіа реформ»: «У сучасної бібліотеки є всі засоби та знання, щоб виховувати свідомість, національну гідність, медіа-грамотність у своїх користувачів. Це дуже важливо сьогодні для України, тому що тільки свідомі сини і дочки нації стають сильними та непереможними».