Топ-10 “Най” Сутковець: номінація “Найрозумніші”

“Учитель творить Людину. Ці мудрі й ваговиті слова можна сказати тільки про матір і батька” , – так сказав відомий український педагог, письменник, публіцист, поет Василь Сухомлинський. Погоджуюсь з цим висловом, адже батько і мати – це ті, що народили. Але що сталося б з народом, із суспільством, з державою без тихої, скромної, працьовитої діяльності вчителя? Він один не в змозі все зробити, але він закладає основи всьому.

У ці непрості для країни часи, у нашому селі усе ще збереглася школа, яка збирає дітей з кількох сіл. На сьогоднішній день тут працюють двадцять висококваліфікованих педагогів. Про це свідчать їхні нагороди: з двадцяти учителів вищу категорію мають дванадцять, першу – четверо, другу – двоє, категорію спеціаліста – двоє, відмінників народної освіти – двоє, присвоєно звання “Вчитель-методист” також двом, звання «Старший вчитель» мають п’ятеро, і двоє стали лауреатами обласного конкурсу «Вчитель року». Це люди, які відкривають перед дітьми двері у світ знань, закладають основи їх майбутнього, а тому і майбутнього цивілізації.

Окремі слова подяки хочеться сьогодні висловити вчителям – ветеранам, які своєю багаторічною справою виростили не одне покоління учнів, що стали хоршими людьми. Це Чукар Ганна Іванівна, Кривий Михайло Васильович, Бура Ніна Костянтинівна, Гудзь Надія Степанівна, Пасічнюк Галина Матвіївна, Пасічнюк Петро Андрійович, Бузінська Надія Андріївна, Бузінський Віктор Антонович.

Довідково: Перша школа у Сутківцях побудована у 1892 році. Це була церковно-приходська школа, в якій навчалося 10,12 або 15 учнів періодично. Навчав учнів дяк, а з 1907 року був один учитель. У 1927-28 рр. здійснено перехід на обов’язкове початкове навчання, а вже у 1934 р. початкова школа перетворена у неповну середню. У 1940 р. в селі працювало дві школи: семирічна і початкова, навчалось близько 300 учнів і працювало 16 вчителів.

У 1974 році пролунав перший дзвоник у новозбудованій двоповерховій школі, ключі до якої подарував голова колгоспу Чорний І.Д.  В той час працювали досвідчені педагоги: Гудзь В.В. – перший директор цієї школи, Геллер П.І., Кривий П.Д., Залецька Г.Л., Чукар Г.І., Пищур П.О., Пищур Л. П., Дичаківський В.Г., Бура Н.К., Пастернак Н.С., Пастернак О.М., Боровська Я.С., Залецька А.М. та інші.

Школу прийняв, як було сказано Гудзь В.В. Після нього працювали директорами: Мостовий М.С., Дражниця А.І., Радецький П.Ф., Мазур В.Л., Жураківська Т.П., Григорук О.М. Сьогодні директором є Безвух Василь Іванович.

Учениця Сутковецької школи – серед переможців Всеукраїнського конкурсу

Карина Безденежних – учениця 8 класу Сутковецької ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Романа Лабаня стала однією з переможців і призерів  IV Всеукраїнського конкурсу есе «Я – європеєць». Конкурс було проведено у вересні 2016 року – березні 2017 року Всеукраїнською молодіжною громадською організацією “Серце до серця” спільно з Посольством Литовської Республіки в Україні, за підтримки Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України (джерело: http://sds.in.ua/2017/03/viznacheno-peremozhciv-i-prizeriv-iv-vseu/) 

Всього у Конкурсі взяло участь понад 5,5 тисяч учасників з усіх регіонів України. І тільки одне призове місце належить представниці Хмельницької області. Своєю перемогою Карина завдячує вчителю-керівникові Смаровидло Людмилі Олександрівні, яка допомогла її історію оформити оригінально і креативно.

Урочисте нагородження переможців і призерів Конкурсу відбудеться 31 березня 2017 року  у Посольстві Литовської Республіки в Україні.

До Вашої уваги конкурсна робота Карини Безденежних “Я вірю”.

Я вірю!!!

   Європеєць… Людина, яка проживає у Європі. Усе так просто і зрозуміло, принаймні мені, восьмикласниці із мальовничого Поділля. Не сумніваюсь, що цей край є окрасою Європи. Та це – не аргумент, щоб довести, що я – європейка. Потрібно сягнути глибше, підключити усі закутки підсвідомого і свідомого…

О-о-о! Який простір для міркування: Європа, Європейський союз, європейський вимір життя, євроінтеграція!..  І січень 2017 року. Україна.

Здається, несумісні на сьогодні речі! Три роки боротьби за шлях до Європи… А якою ціною! У спогадах покинута домівка в Краснодоні, друзі дитинства у ДНР, рідна Луганщина… Хто з читачів відчує біль мого серця?

Але я – за Україну в Європі! Тому я на Поділлі уже три роки. Переконана: Європа без України – не повноцінна; Україна гідна бути у складі Євросоюзу. Принаймні я цього дуже хочу. Беру аркуш чистого паперу: писатиму плюси і мінуси євроінтеграції України. Одразу самоціль – нікуди не підглядати. Лише я, моє світобачення та думки. Звичайно, почну з плюсів. Перша колонка поступово оживає:

+ закон однаковий для всіх українців (здається,  для України це утопія);

+ гідна зарплата (моя мама не поїде на заробітки. Я так ціную час, коли вона поруч!);

+ життя без корупції (наслухалася про цю біду від рідних та близьких!);

+ вільні кордони (подорожуватиму! Як заздрю ведучим програми «Орел и решка»!);

+ захист від зовнішнього ворога (нарешті закінчиться ця безглузда війна! Не АТО, а війна! Я бачила її очі! У Краснодон  я не повернуся!);

+ культура зовнішня і внутрішня…

Ручка опускається на плюси – я мимоволі поринаю в напівсон.

Біля розлогих верб, які окреслюють баранівські ставки, дівчата і хлопці співають пісні. Поряд – жодної пляшки та папірця… Бабусі в заквітчаних хустках та барвистих вишиванках сидять на лавочках та розповідають дівоцькі небилиці. І… жодних прокльонів. Дідусі жартують. І…без лайки.

На полях – сучасна техніка. Баранівський чорнослив, який заполонив околиці своїми пахощами, – європейський делікатес. Він у смачнючому шоколаді та з натуральним баранівським горішком усередині. Ним ласує вся Європа!

Раптом – дивний звук. Я виринаю з того напівсну. Але іншою. Наче звук той дивний торкнувся свідомості. Європа – у мені, у тобі, у кожному з нас. Її ніхто не принесе нам на тарілочці. Європу потрібно будувати із себе, із власної поведінки та культури.

І вірити! Головне – вірити. Недарма ж був Майдан, революція Гідності, недарма загинув наш Рома там, під Дебальцево. Я в це вірю! Тому я тут – на Поділлі.

Добро можна відчути тільки серцем

В рамках проекту “Добро можна відчути тільки серцем”, започаткованим Тетяною Матейко, вчителем початкових класів Сутковецької ЗОШ, за підтримки вчителя української мови та літератури Людмили Смаровидло та завідуючої Сутковецької сільської бібліотеки Іванни Білик  був проведений концерт для вихованців Солобковецької школи-інтернату. Мета проекту – дарувати радість та добро тим, хто цього потребує.

У програмі заходу – дитячий мюзикл на казку “Ріпка”, яку поставили учні 2 класу, а також номери художньої самодіяльності у виконанні учнів 5-6 класів. Всі учасники художньої самодіяльності подарували учням інтернату  мякі іграшки, дитячі книжечки, навчальне приладдя.

Директор школи-інтернату Алла Гаман щиро подякувала гостям за приємний сюрприз.

Відзначили річницю загибелі Героя АТО Романа Лабаня

Відомою українською піснею «Пливе кача» у Сутковецькій ЗОШ І-ІІІ ст.. розпочався мітинг-реквієм «На захисті рідної країни»  з нагоди річниці загибелі Романа Лабаня. Ведучі заходу добрим словом згадали Героя АТО, лейтенанта Національної гвардії, командира взводу, люблячого сина, хорошого товариша, однокласника, односельчанина, про якого більш детально у своїй презентації розповів учень 10-го класу Левицький Сергій. З екрану на присутніх дивились добрі, лагідні очі Романа. Усі бачили його у колі друзів, рідних, товаришів по службі. Глибокий сум огорнув усіх присутніх під час хвилини мовчання.

Слова глибокого співчуття батькам висловили голова села Білик  Олекандр, військовий комісар  Ярмолинецького районно-військового комісаріату Цицурський Валерій. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Олійник Валентина зачитала рішення Ярмолинецької районної ради від 25 вересня 2015 року «Про присвоєння Сутковецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ст.. Ярмолинецької районної ради Хмельницької області імені Романа Лабаня». Мітинг-реквієм закінчився спільною молитвою, яку провів отець Володимир – настоятель Свято-Покровського храму.

Після заходу усі присутні відвідали кладовище, щоб покласти квіти та вшанувати пам’ять Героя.

Разом із родиною Романа, його друзями і знайомими сумують усі сутківчани, всі, кому не байдужа доля нашої держави, майбутнє дітей і онуків. Пам’ять про Романа Лабаня, який поклав своє життя за мирне небо над нашою головою, завжди буде жити в наших серцях. Царство небесне Герою!

Роковини загибелі Романа Лабаня

Роковини загибелі Романа Лабаня

Новорічні та різдвяні традиції у Сутківцях

Зима багата на свята. Ми всі їх любимо, шануємо та нетерпляче чекаємо на святкове дійство. Уже з початку грудня всюди панує атмосфера радості, доброзичливості й очікування дива.

День Святого Миколая у Сутковецькій сільській бібліотеці

Дива у Сутківцях почались 18 грудня. Надзвичайне свято-подарунок “Святий Миколай, до нас завітай” відбулось у Сутковецькій сільській бібліотеці. Сюди вперше завітали дошкільнята, щоб зустрітись зі  Святим Миколаєм. Дітки малювали, співали, танцювали, розказували вірші. Також на святі були присутні й учні 4 та 6 класів, які взяли участь у майстер-класі з виготовлення новорічних прикрас. Родзинкою заходу був майстер-клас з Білолуцькою селищною бібліотекою Новопсковського району, що на Луганщині, який відбувся завдяки віртуальному спілкуванню по скайпу. Вітала сутківчан завідуюча бібліотекою Тетяна Іванієнко, а бібліотекар Наталія Губаренко представила майстер-клас з виготовлення новорічної ялиночки з серветок. У свою чергу, сутковецька майстриня Валентина Олійник також продемонструвала майстер-клас з виготовлення різдвяного вінка. Маленькі сутківчани вітали луганчан майстерною грою  казкових персонажів — янголів, чортеня, дівчат, а поява у кінці вистави Святого Миколая викликала захоплення та гучні аплодисменти аудиторії. Весела музика, довершена акторська гра створили гарний настрій та налаштували присутніх на свято. Всі учасники заходу отримали подарунки: дошкільнята – збірочку легенд та казок «Ходить Святий Миколай», видану у бібліотеці, а старші дітки – збірки місцевого поета Миколи Коваля «Спалах крові».

Майстер-клас по скайпу

Виготовлення новорічних іграшок своїми руками

Різдвяні прикраси своїми руками. Майстер-клас від Валентини Олійник

Малювання – чудове заняття для дошкільняток

Віздначали День Святого Миколая і в Сутковецькій школі та дошкільному закладі «Ромашка». У школі відбулось театралізоване дійство для учнів початкових класів. Діти виконували пісні про Святого Миколая, дарували цікаві віршики, розігрували сценки за участю Святого Миколая, чортика Антипка, ангелочків, слухняних хлопчиків та дівчаток. На завершення усі учні отримали солодощі від Святого Миколая, які подарували дітям місцевий інвестор – група компаній «ВІТАГРО» на чолі з Петром Лабазюком та депутат Верховної Ради України Олександр Герега.

День Святого Миколая у Сутковецькій ЗОШ І-ІІІ ст.

Наступним кроком було відзначення Нового Року. Новий рік у школі відбувся у три етапи. Молодші дітки зустрілися з казковими героями: Мавпочкою Фрузею – символом Нового року, Дідом Морозом, Снігуронькою, які провели з ними цікаві ігри та розваги. Учні середніх класів взяли участь у КВНі. Дві команди «Бригада» та  «Новорічні вогники» змагалися у конкурсах: представлення команди, новорічна пісня, новорічний танок, виготовлення новорічної ікебани, оригінальні відповіді на питання, малюнок Діда Мороза, «чарівний мішечок». Особливо цікавим конкурсом було змагання педагогів – класних керівників. Це вирізання новорічної сніжинки. Перемогла, звичайно, дружба.

На високому рівні, з красунею ялинкою, Дідом Морозом та Снігуронькою відбулося театралізоване дійство для старшокласників. Воно проходило у вигляді казки «Снігуронька» по-сучасному. Учасники заходу проявили неабиякі здібності як у співочому, хореографічному, так і в театральному мистецтві.

Новорічний вечір для старшокласників

Традиційно, 1 січня відбувся Новорічний вогник й у сільському Будинку культури, у програмі якого проходило віншування, розіграш святкової лотереї та цікаві конкурси. Свято супроводжувала «жива» музика. Спонсором заходу виступила Група компаній «ВІТАГРО».

14 січня на Святого Василя у школі відбувся конкурс на кращого посівальника. Хлопчики початкових та середніх класів рясно засівали учителів та учнів. Переможцем став Малярчук Олександр – учень 4 класу, який отримав почесну місію засіяти директора школи Василя Безвуха, а педагогічний колектив виконав колядку «Старий рік минає».

Цикл свят закінчився різдвяним вертепом, організованим школою на свято Водохреща. До школи завітали батьки на загальношкільні батьківські збори. На сцені Господар та Господиня показали традиції святкування Різдва у Сутківцях. Господар закликав мороз на кутю, вносив дідух. Господиня готувала святкову вечерю, діти збирали горішки та «квокали» на майбутній достаток. У імпровізовану хату завітали ватаги колядників (учні початкових класів) та учасники різдвяного вертепу: Цар Ірод, Ангел, Смерть, Чортик, Солдат, Звіздар, Міхоноша. Укінці всі учасники виконали колядку «Небо і земля». На завершення дівчатка у вишиванках подали батькам страви, які традиційно готують на «голодну кутю»: кутя, узвар, вареники з капустою та пиріжки. Отець Володимир – настоятель Свято-Покровського храму – привітав усіх зі святом Водохреща та окропив свяченою водичкою.

Різдвяний вертеп у Сутковецькій ЗОШ І-ІІІ ст.

Штабом політичної партії «За конкретні справи» було оголошено конкурс «Зимовий вернісаж». Учні школи долучилися до участі та отримали таке завдання: відзняти невеличкий відеоролик про свято Катерини. Завдяки копіткій праці педагога-організатора Оксани Івасюк та вчителя музики Марини Афадєєвої відеоролик було відзнято за тиждень. Дівчатка-старшокласниці завітали на вечорниці до двох господинь та ворожили на долю. Дійство проходило у етнографічному музеї школи, а ворожіння були традиційно сутковецькими: на полінах, на чоботі, на зерні, вареники з сюрпризом, на свічках. Монтували відеоролик Валентина Олійник та Олена Дудар. Результат: друге місце у районному конкурсі.

Сутковецька земля багата на традиції. Головне їх не забувати, нести в народ. І цій справі покликані служити школа, бібліотека, будинок культури і церква.