Культура – дзеркало нації

Не існує загальноприйнятого визначення поняття слова «культура». «В широкому розумінні цього слова, — писав видатний український культуролог-емігрант Дмитро Антонович, — культурою вважають все, що має людина чи громада людей не від природи, а вже від власного розуму і власної творчості, як в царині матеріальній, так і духовній, в царині громадського життя, звичаїв та побуту». Під приблизно таким самим кутом зору розглядає культуру і філософ-культуролог Мирослав Попович. Він стверджує: «Культура є простір, в якому проходить людське життя від народження до смерті».

Цілком погоджуюсь з цими висловами, адже наше культурне життя вже починається з колиски і супроводжує нас протягом всього віку. До прикладу, згадаймо наші звичаї та традиції, які починаються від першого купання новонародженого, таїнства хрещення, колискових, весільних обрядів, пісень. Усе те, що притаманне саме нам, те що розкриває нашу сутність та вчить нас бути українцями. Адже без традиції — нема культури, а без культури — нема нації.

9 листопада Україна відзначає Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Цей день об’єднує всіх, хто не уявляє свого життя без музики, живопису, театру, танцю, книги, хто день у день веде величезну просвітницьку роботу.

Сьогодні в Ярмолинецькому районі працюють 35 клубних установ, 28 бібліотек, Ярмолинецька дитяча школа мистецтв, Ярмолинецький історичний музей, Шарівська музична школа. Тут трудяться  люди, завдяки яким жителі району вчаться бачити прекрасне, відчувати неповторність у буденних та звичайних речах.

Яка ж вона – робота культпрацівника? Здавалось би, вона не може бути важкою. Співай собі, видавай книги, навчай дітей малювати, танцювати… Так думає більшість. Яка ж картина насправді? В той час, коли всі відпочивають,  культпрацівники забезпечують цей відпочинок: організовують концерти, круглі столи, вчать музичної грамоти, формують культурологічні компетентності…

Окрема мова про працівників сільських закладів культури. Ще за часів радянської влади дуже часто бібліотекарі та клубні працівники, окрім своєї роботи, були змушені йти сапати «норму» цукрових буряків у колгоспі, на них покладали відповідальність з перепису населення та соціальної роботи. Хоч у теперішній час і немає колгоспів, та все ж і зараз на працівників культури покладається відповідальність за прибирання та утримання пам’ятників, місцевих кладовищ, обкошування, прибирання прилеглих територій. Та й заклад, у якому працюють, прибрано та впорядковано їхніми ж руками…

Великі труднощі переживає зараз українська культура в зв’язку з пандемією COVID-19. Карантинні обмеження ускладнили роботу багатьох закладів культури, які були змушені частину роботи перевести в онлайн-режим та запровадити нові форми роботи такі як, віртуальні виставки та презентації, он-лайн конкурси, театральні читки п’єс та інше. Як результат, усій культурній спільноті довелося шукати можливостей щодо виходу з посткарантинної кризи, яка, на жаль досі триває, адже коронавірусна хвороба зачіпає життя і здоров’я  ще більшої кількості українців, ніж це було навесні 2020 року…

Попри всі труднощі та негаразди, саме завдяки справжнім подвижникам своєї справи, культура Ярмолинеччини, як галузь, розвивається, збагачується новими іменами, цікавими формами роботи. Вагомий внесок у відродження національної культури вносять аматорські об’єднання, зберігають і передають від покоління до покоління історичну пам’ять народу працівники музичних шкіл, клубів, музеїв, бібліотек.

Символічно, що в цей день ми святкуємо ще й День української писемності та мови, адже ці два свята дуже взаємопов’язані. Бо мова – це те, що лежить на поверхні буття людини в культурі.  

В цей чудовий день завжди з вдячністю згадуємо про наших наставників та ветеранів і зичимо їм добра, здоров’я, благополуччя та мирного неба.

Колегам, аматорам, всім, хто дарує іншим радість, навчає любити свій рідний край, свою пісню, несе культуру до кожної душі, примножує велич Ярмолинеччини, звеличуючи рідну Україну, бажаємо творчої наснаги, натхнення, здійснення життєвих планів, нових здобутків, завзяття, щирих посмішок та вдячних аплодисментів. Зичимо Вам нових мистецьких перемог, успішної реалізації творчих ініціатив і нових культурних проєктів.

Колектив художньої самодіяльності Сутковецького СБК “Сутковецькі молодички”