І знову про наболіле…

      Дуже важкі часи ми, українці,  зараз переживаємо. Усі розмови: чи то за сімейним столом, чи в колі друзів, а чи просто на вулиці та у транспорті зводяться до одного: що там на Сході? Чи є якісь зрушення на краще? Як там наші хлопці? Що розповідають?.. Здається, не залишилось людей, яких би не зачепило все це “за живе”.

    Ось і сьогодні до бібліотеки завітала жителька Сутковець – активна читачка, поетеса, член клубу “За покликом душі” Надія Андріївна Григорук. Принесла свій новий вірш. І знову про наболіле…

Була би я…

Була би я у Росії,

Путіна спитала б:

“Чи робити чорні справи

Мати научала?”

Була би я на Донбасі,

Запитала б друзів наших:

“Що Ви, люди, наробили,

Що Ви своїм ворогам

Ворота відкрили?”

Була би я офіцером,

Сказала б солдатам:

“Не дамо ворожим танкам

Нам землю топтати!”

А всі люди в Україні

Зрозуміти мусять,

Що Росія Україну

В обіймах задушить.

А у тих сепаратистів

Хочу запитати:

“Хто Вам дав таку вказівку

Своїх убивати?

Вам ніколи не пробачать

Убиті солдати.

Чи немає у Вас серця,

Щоб в людей стріляти?

Чи чуєте, плачуть діти,

І голосить мати?”

Схаменіться, зупиніться

    Та бійтеся Бога,

Бо будете покарані –

В пекло Вам дорога!

Єднаймося та повстанем –

Плакати не гоже.

Та розквітне Україна –

Нам Бог допоможе!

Надія Андріївна Григорук,

жителька с. Сутківці